Рекомендації

Рекомендації

Приготування робочого розчину

Робочий розчин препарату необхідно готувати на спеціально обладнаних пунктах з використанням засобів механізації виробничих процесів. Перед початком робіт необхідно підготувати обладнання для обприскування: перевірити справність систем обприскувача, провести ретельне промивання баку, магістральних трубопроводів та наконечників для розпилення робочої суміші. Перед застосуванням ємності з препаратом ретельно збовтати (розчини), оскільки під час зберігання в деяких препаратах можливе розшарування або утворення осаду, які при збовтуванні розчиняються не впливаючи на ефективність дії препарату. Для приготування робочого розчину бак обприскувача заповнити водою на 1/3 чи 1/2 частину об’єму резервуара обприскувача, ввімкнути режим змішування і додати необхідну розрахункову (на задану площу) кількість препарату. Через декілька хвилин долити води до 3/4 об’єму бака, в разі додавання до розчину поверхнево-активних речовин долити розрахункову кількість ПАР. Його додають в останню чергу, щоб запобігти утворенню надмірної піни. Потім долити бак обприскувача до повного об’єму при ввімкненому режимі змішування. Робочий розчин використати в день його приготування, оскільки при тривалому зберіганні втрачаються властивості виконуваних функцій препаратів. При внесенні пестицидів режим змішування має бути постійно ввімкненим для підтримання робочого розчину в однорідному стані.
 

Сумісність препаратів

Досить часто під час проведення захисних заходів як в промислових масштабах, так і на присадибних ділянках з метою економії матеріальних ресурсів та робочого часу виникає потреба провести обробіток проти декількох шкодочинних об’єктів. Для цього готують бакові суміші: в один об’єм води додають два або більше препарати. Як правило більшість хімічних засобів захисту рослин, за винятком лужних, добре змішуються між собою, не втрачаючи при цьому своїх властивостей та біологічної ефективності. Проте в кожному випадку необхідно проводити тест на сумісність — змішування препаратів в невеликих кількостях. Готовий розчин необхідно використати в день приготування, суспензії — відразу після приготування. Незважаючи на те, що на ринку досить широко представлені комплексні препарати (заводські суміші, що містять декілька діючих речовин), бакові суміші не втрачають своєї актуальності. Суміші препаратів, що готуються у господарствах безпосередньо перед їх використанням мають ряд переваг, зокрема:

• дозволяють одночасно контролювати збудників хвороб, шкідників та бур’янів;

• розширюють спектр дії препаратів;

• підвищують ефективність обробки проти певних шкідливих об’єктів;

• попереджують розвиток резистентності у цільових об’єктів щодо засобів захисту рослин, що застосовуються;

• зменшують пестицидне навантаження на одиницю оброблюваної площі та ступінь механічного пошкодження культурних рослин;

• запобігають переущільненню ґрунту;

• знижують собівартість та підвищують ефективність технологій вирощування сільськогосподарських культур за рахунок економії коштів на закупівлю препаратів (можна використовувати мінімальні рекомендовані норми витрати засобів захисту рослин на гектар площі завдяки синергічному ефекту);

• скорочення кратності обробок пестицидами;

• поєднання заходів з хімічного захисту посівів з їх доглядом (одночасне внесення пестицидів і добрив, регуляторів росту) тощо.
 

Необхідно дотримуватись наступного порядку додавання препаратів у бак обприскувача:

гранули, що диспергуються (ВГ) — порошки, що змочуються (ЗП) — концентрати суспензій (КС) — концентрати, що емульгуються (КЕ) — розчинні концентрати (РК) — поверхнево-активні речовини — добрива.
 

 Поради що дозволять запобігти негативному ефекту при використанні бакових сумішей:

• не обробляти баковими сумішами культурні рослини, що перебувають у стресовому стані (сильна посуха, прохолодна погода, сильна пошкодженість шкідниками або хворобами тощо);

• комбінувати лише ті компоненти, що співпадають за рекомендованими строками обробки, враховуючи фазу розвитку культури;

• не можна додавати препарат у ємність без води при приготуванні маточного розчину;

• додавання наступного компоненту слід проводити через маточний розчин після якісного перемішування (розчинення) попереднього;

• не можна змішувати концентрати, лише робочі розчини компонентів;

• вода для приготування робочих розчинів ОБОВ’ЯЗКОВО має бути чистою, м’якою, без домішок, з нейтральною або слабко кислою реакцією, бажано 22-25°С;

• суміш слід готувати безпосередньо перед обробкою посівів;

• найкраще обробку баковими сумішами проводити у ясні дні при температурі повітря 12–25°С, краще у вечірній або ранковий час при швидкості вітру до 5 м/с та відносній вологості понад 60%;

• необхідно проводити обробку сумішшю при ввімкненому режимі змішування, і обов’язково при схильності суміші до розшарування;

• обприскувач має бути у хорошому технічному стані, бажано після калібрування розпилювача;

• додавання у бакову суміш добрив не завжди дає позитивний результат, зокрема, НЕ МОЖНА ЗМІШУВАТИ пестициди на масляній основі з борвмісними мікродобривами, препарати, що мають у своєму складі кальцій, з добривами, що містять значну кількість фосфору та сірки.
 

Нормативи щодо регулювання обприскувачів і внесення засобів захисту рослин

Варто пам’ятати, що ефективність дії будь-якого препарату (засобу захисту рослин) багато в чому залежить від правильності його застосування. Ефективність заходів щодо захисту рослин залежить від науково обґрунтованих технологій застосування сучасних препаратів, які сприяють підвищенню землеробства на 30-50%. Тому, налагодженню та регулюванню якісної роботи обприскувача (апаратури для внесення розчинів засобів захисту рослин) необхідно приділяти першочергову увагу. Підготовку обприскувача до роботи повинен зробити механізатор, а провести налагоджувальні та регулювальні роботи — спеціаліст із захисту рослин. За день до початку робіт по захисту рослин необхідно повідомити всіх осіб, що проживають на прилеглій до полів території, виставити попереджувальні надписи і знаки, які забороняють випасання худоби та птиці в зоні обробки. Варто пам’ятати, що зона санітарного впливу при проведенні обприскування від населених пунктів та тваринницьких ферм становить не менше 300 м.
 

Основні вимоги, що повинні пред’являтися до роботи обприскувача:

• рівномірність розподілу препарату по всій поверхні, що обробляється;

• якість дисперсності робочого розчину;

• відхилення від встановленої норми витрати робочої рідини між окремими розпилювачами не повинно перевищувати 1%;

• на товарних посівах не допускається внесення засобів захисту рослин при швидкості вітру понад 5 м/с, оскільки існує загроза знесення їх вітром на посіви сусідніх культур, чутливих до цих препаратів, а також на пасовища, луки, лісосмуги тощо.

Відповідно до заводської інструкції при підготовці кожного обприскувача до роботи в першу чергу провести підтяжку різьбових кріплень, змазку, заміну несправних вузлів, деталей тощо. Промити резервуар, штанги, фільтри, розпилювачі до повного видалення бруду та іржі, перевірити роботу вакуумного пристрою та герметичність всієї системи (з’єднання, шланги, сальники, крани). Заповнити обприскувач чистою водою. Відрегулювати робочий тиск в системі (0,2-0,3 μпа, 2-3 кг/см2), встановити робочу швидкість руху агрегату (6-8 км/год.) з урахуванням рельєфу місцевості та технології і якості обробітку ґрунту. Підібрати необхідний тип розпилювачів і встановити штангу по висоті, щоб забезпечити перекриття факелів. Вибравши необхідний тип розпилювача, швидкість руху агрегата по полю та тиск, визначають норму витрати розчину (л/хв.) через один розпилювач, виходячи з прийнятої норми витрати його на 1 га, швидкості руху агрегату по полю, ширини захвату штанги та загальної кількості розпилювачів:

Н = В x Ш x Д/600 x П,

де Н – витрата робочого розчину через один розпилювач, л/хв.;

В – швидкість руху агрегату, км/год. (зазвичай 6-8 км/год.);

Ш – ширина захвату штанги, м (зазвичай 18 м);

Д – рекомендована норма витрати робочого розчину, л/га (зазвичай 200-300 л/га);

П – кількість розпилювачів на штанзі обприскувача (в даному випадку

ОП-2000-02 переобладнаного) при відстані між ними 0,5 м (36 шт.).

Ці показники підставляють у формулу, наприклад:

Н=7 x 18 x 200/600 x 36=1,16 л/хв.

Згідно до заводської інструкції (таблиця 1) до обприскувача підбирають тип розпилювача, який може забезпечити вказану витрату розчину (1,19 л/хв.) при заданому тиску та швидкості руху агрегата по полю. В нашому прикладі це може бути щілинний (жовто-гарячий) розпилювач при робочому тиску 0,4 μпа зі швидкістю руху агрегата по полю 7,0 км/год. або щілинний (червоний) при тиску 0,25 μпа зі швидкістю руху 7,5 км/год. (норма витрати розчину в таблиці відзначена цифрами 195 та 199 л/га). За допомогою мірного циліндра перевіряють середню витрату розчину всіх розпилювачів. Ті, які відхиляються від встановленої норми (1,16 л/хв.) більш ніж на 10%, замінюють. Висоту підйому штанги над поверхнею ґрунту встановити так, щоб забезпечити перекриття факелів центробіжних, тангенціальних та рефлекторних розпилювачів близько 50%, а у щілинних вона повинна складати 10-15 см. Правильність попереднього налагодження перевірити безпосередньо на полі, що обробляється. Якщо фактична норма витрати робочого розчину відрізняється від заданої норми більш як на 10%, коригують її шляхом регулювання тиску в магістральній системі обприскувача.
 

Таблиця 1. Визначення норми внесення пестицидів при використанні щілинних розпилювачів

Робочий тиск, µпа

Витрата розчину через один розпилювач,

л/хв

Колір розпилювача

Норма витрати розчину (л/га) при швидкості руху

6,0 км/год

6,5 км/год

7,0 км/год

7,5 км/год

8,0 км/год

0,20

0,800

Жовтогарячий

163

150

140

130

122

0,25

0,870

177

164

152

142

133

0,30

0,950

194

179

166

155

145

0,35

1,030

210

194

180

168

157

0,40

1,115

227

210

195

182

170

0,45

1,200

245

226

210

196

183

0,50

1,280

261

241

224

209

195

0,20

1,120

Червоний

228

211

196

183

171

0,25

1,220

248

229

213

199

186

0,30

1,340

273

252

234

218

205

0,35

1,470

299

276

257

240

235

0,40

1,600

326

301

279

261

245

0,45

1,720

350

323

300

280

263

0,50

1,850

377

348

323

302

282

Обприскування може бути високооб’ємним, з нормою витрати робочого розчину 300 л/га і більше; середньооб’ємним — 100-200 л/га; малооб’ємним — 10-50 л/га та ультрамалооб’ємним — менше 10 л/га. Для малооб’ємного та ультрамалооб’ємного обприскування найбільше підходять обертаючі (ротаційні) роз-пилювачі.
 

Заходи безпеки під час роботи з пестицидами

Зберігання пестицидів. Зберігати в закритій непошкодженій упаковці виробника при температурі від 0 до 30°С у сухому складському приміщенні для пестицидів (згідно вимог ДБН В.2.2-7-98), яке має припливно-витяжну вентиляцію, осторонь від нагрівальних приладів, окремо від харчових продуктів та кормів. Маркування тари відповідними знаками згідно з ДСТУ Н500-5. Забороняється перевезення та зберігання препарату у пошкодженій чи відкритій тарі. При роботі з препаратом дотримуватись вимог ДСП 8.8.1.2.001-98. «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Перед початком роботи з препаратом. Важливим фактором, що визначає стійкість організму до отруйних речовин, є харчування. Виснажені люди, як правило, більше піддаються шкідливій дії засобів захисту рослин. Перед роботою з препаратами необхідне вживання їжі. Бажано, щоб вона була повноцінною за складом і містила продукти з обволікаючими властивостями (крохмаль, желатин), що зменшують подразнюючу дію хімічних сполук. Не рекомендується вживати надто солону їжу (оселедці, солоні овочі), яка затримує рідину в організмі, а разом з нею і отруйні речовини. Небажано вживати жири, бо вони сприяють всмоктуванню отруйних речовин в організмі. Молоко і молочні продукти дуже корисні, але їх забороняється вживати при роботі з препаратами групи міді. При роботі з пестицидами не можна палити цигарки, тому що паління посилює надходження отруйних речовин в організм. Категорично забороняється перед (під час) роботою не вживати алкогольні напої, тому що дія отруйних речовин при цьому посилюється в десятки разів.

Під час роботи з препаратом. Не допускайте попадання препарату на шкіру, в очі, до організму людини. Категорично забороняється під час роботи з пестицидами їсти, пити, палити цигарки. Це можна робити тільки в спеціально відведених місцях на відстані не менше 200 м від місця роботи з навітряного боку. Не вдихайте пари робочого розчину. Не проводьте обприскування проти вітру. Працювати лише із використанням засобів індивідуального захисту шкірного покрову, очей та органів дихання — спецодяг, гумові рукавиці, захисні окуляри, респіратор тощо.

Після роботи. Відразу по закінченню робіт слід ретельно очистити обприскувач і промити його засобом ДІАС (1 л на 10 л води) або хлорним вапном (1 кг на 4 л води) з подальшою промивкою водою. По закінченню робіт необхідно відразу прийняти душ та змінити одяг. Одяг здати на прання. Перед прийманням їжі ретельно вимити руки з милом, прополоскати рот.
 

Заходи та засоби знешкодження залишків препаратів та знищення тари.

У випадку розливу препарату — засипати його піском, грунтом або синтетичним абсорбентом. При сильному забрудненні ґрунту необхідно зняти його верхній шар, перенести в спеціальну тару або бочки для подальшого знешкодження в спеціально призначеному місці. Знешкодження проводити на спеціально обладнаних площадках відповідно до регламентів діючого законодавства та вимог ДСП 8.8.1.2.002-98. Обприскувачі та використану тару після завершення робіт обробити засобом ДІАС (1 л на 10 л води) або хлорним вапном (1 кг на 4 л води) з подальшою промивкою водою. Промивні води злити в бетонний резервуар глибиною не менше 1 м . Забороняється застосування використаної тари для будь-яких цілей. Знищення тари здійснюється в установленому порядку підприємствами, які мають ліцензію Мінприроди на виконання таких видів робіт.

Перша медична допомога. При перших симптомах інтоксикації (головний біль, нудота, слабкість тощо) потерпілого насамперед треба вивести з зони, що містить пестицид, зняти засоби індивідуального захисту, звільнити від здавлюючого одягу.

При попаданні препаратів:

в очі — промити їх великою кількістю проточної води; на шкіру — видалити речовину марлевим тампоном, промити великою кількістю проточної води; у шлунок — випити декілька склянок води, краще теплої, викликати блювання, цю процедуру повторити 2-3 рази для повного видалення препарату зі шлунку; потім дати випити потерпілому водний розчин карболену (4-5 пігулок на склянку води) або активоване вугілля (2 ст. ложки на склянку води), використати сольове послаблююче (20 г глауберової солі або сірчанокислої магнезії на 1/2 склянки води). Після надання першої медичної допомоги звернутися до лікаря.

+38 (044) 494-38-26

info@ukravit.com.ua

04119, Україна, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1